- Перегляди: 396
Собака японських імператорів, собака - іграшка, собака - компаньйон. Це все він - Японський хін (або Японський спаніель).
Загадкове створіння, що вважалося даром богів, і займало високе становище навіть серед людей в древній країні Ямато (大和, так називало Японію багато віків назад). У японській мові є слово "іну" - "собака", так називають в Японії усіх собак (акіта-іну, шіба-іну, тоса-іну), а є ХІН - істота, яка ні в якому разі не відноситься до собачого племені. На малюнку зображено ієрогліф, що означає "Японський хін".
У Японії ці маленькі істоти з космічними очами користувалися безмежним обожнюванням і вважалися священними посланцями богів. Тільки члени імператорської родини і аристократи могли мати дорогоцінного собаку.
Японський хін - собака іграшка
Японський хін розводився в імператорських або храмових розплідниках. Найменших хінів знатні дами носили в бамбукових клітках, підвішених у широких рукавах кімоно, це доповнювало й прикрашало екзотичне вбрання.
Іноді священних собак дарували на знак пошани до видатних заслуг перед імператором. В Європу хіни потрапили лише в середині дев'ятнадцятого сторіччя. Дотепер чужоземцю в японії вкрай важко придбати Японського хіна.
В класифікації Міжнародної Кінологічної Федерації (FCI) японськіх хінів відносять до дев'ятої породної групи, яка має назву "Компаньйони та іграшки". Японського хіна можна сміливо зараховувати до обох цих категорій.
Японський хін - собака компаньйон
Невеличка, розміром з кота, охайна собачка без запаху - чудово виглядає в інтер'єрі кімнати. Неконфліктна і досить витривала, вона чудово впорається з функціями компаньйона в прогулянці чи в тривалій подорожі. При потребі її легко можна переносити в контейнері.
Докладніше про породу можна почитати в наступних місцях:
- Перегляди: 483
"Ты помнишь как всё начиналось?" /Машина времени/
"Какая сука! Какая сука! С ней нужно начинать питомник!" /Іріна Азен/
Робити розплідник ми не планували. Спочатку ми хотіли якісного собаку для доньки. Між псом та сукою обрали суку. Нам була потрібна собака компаньйон. Каструвати не планували, хотіли, щоб наша сука народжувала і донька бачила та брала участь.
Хто шукає - той знаходе. Нашу дівчинку ми знайшли в розпліднику Mivaku. Шоу клас! Взяли з зобов'язанням не виводити з племінного розведення.
Для участі в племінній роботі треба взяти участь у виставках, заробити необхідні оцінки.
2010-й рік. Нарешті ми доросли до дорослого класу. Вирішили - поїдем в Дніпро, візьмем участь в двох виставках, заробимо необхідні оцінки.
Готуємось як можемо, без фанатизму. Нам треба лиш оцінка відмінно.
- Перегляди: 412
малюк - пухнастик - "гидке каченя" - підліток - дорослий пес
На прикладі цуценят виводку "Т" п.з. Степовий вітер (STEPOVYJ VITER)
Цей допис написаний в якості відповіді на числені запитання різних людей щодо вигляду цуценят в різному віці та щодо можливих прогнозів майбутнього вигляду та характера дорослого собаки, дивлячись на маленьких цуценят та на їх батьків. Періоди розвитку умовні, не завжди прив'язані до усталених біологічних періодів розвитку, а обрані за зовнішніми ознаками, проте, на мою думку, вони є досить показовими.
Цуценята виводку "Т" народились від пари:
- ♂ батько - BASILEOS DE IMPERIUM AURI (JChUkr,GrJChUkr, JChRus,BREED CHAMPION OF UKRAINE, 3 x ChUkr, GrChUkr, SGrChUkr, CH MOL, GrCH MOL, CH BG, Gr.CH BG, CH GE, Gr.CH GE, BBB, 14xBOB, 11xCACIB); племінний завод "Игривый лучик". Зріст 25 см., вага 3,500 кг.
- Перегляди: 528
Японський хін: особливі та характерні очі
© 2005 Obata, Y., Kaneduka, K., Sekine, M. & Forsythe, G.
Оригінал статті англійською мовою на сайті Клубу Японських хінів Канади.
(Копія файлу на нашому сайті)
Вступ
Протягом останніх кількох років я з цікавістю вивчав Японських хінів та стандарт породи. Протягом цього часу я багато контактував з заводчиками з багатьох країн. Протягом цього вивчення я чув багато різних думок суддів, учасників виставок та ветеринарів стосовно очей Японського хіна.
Деякі люди називали очі Японського хіна непривабливими або, з медичної точки зору, ненормальними. Інші зазначали, що очі Японського хіна є характерною ознакою породи яка визначним чином змінює породний тип. Багато заводчиків заявляють, що "біле в кутиках очей" як провідна ознака породи втрачається, натомість з'являються очі меншого розміру більш звичної форми.
Знані у світі стандарти породи, описують очі Японського хіна наступним чином:
- AKC (Американський кінологічний клуб)
- Очі: широко посажені, великі, круглі, темного кольору, блискучі. Невеличка кількість білого у внутрішніх кутах очей є ознакою породи та надає собаці здивованого вигляду.
- CKC (Канадський кінологічний клуб)
- Очі: великі, темні, блискучі, помірно опуклі та широко посажені.
- UK (Британська кінологічна спілка)
- Очі: великі, темні, широко розведені в сторони. Найбільш бажано, щоб біле було видно у внутрішніх кутах очей, надаючи характерного вигляду здивування (помилково названого косоокість) який може вважатись зникаючим.
- FCI (Міжнародна кінологічна федерація)
- Очі: великі, круглі, широко розведені в сторони, чорного кольору.
- Nippon Chin Club (NCC) (Японський кінологічний клуб)
- Очі: великі, круглі, темно-коричневі та блискучі. Широко розведені в сторони та прекрасні.
Ця стаття зосереджена на тлумаченні стандарту породи Японський хін стосовно "Очей". Це швидкий огляд думок трьох заводчиків Японських хінів.
- Перегляди: 415
Оригінальний текст стандарту англійською
мовою FCI-Standart N° 206 / 03.06.2016 / EN
Переклад стандарту Українською
Японський хін (Хін)
КРАЇНА ПОХОДЖЕННЯ : Японія.
ДАТА ПУБЛІКАЦІЇ ОРИГІНАЛУ ЧИННОГО СТАНДАРТА : 04.04.2016.
ВИКОРИСТАННЯ : Собака компаньйон.
КЛАСИФІКАЦІЯ F.C.I. : Група 9 Собаки компаньйони та собаки іграшки.
Секція 8 Японський хін та Пекінез.
Без робочих випробувань.
КОРОТКА ІСТОРИЧНА ДОВІДКА Згідно древнім документам, предки Хінів були подаровані правителями Кореї (у часи династії Сілла 377-935 ) японським суддям у 732. В наступні 100 років, велика кількість Хінів потрапила до Японії. Історичні дані також показують, що посланці направлені до Китаю (в часи династії Тунг 618-910) та до північної Кореї (під час династії Po Хаі 698-926) привезли до Японії собак цієї породи особисто. Під час правління сьогунату Токугава Цунаесі (1680-1709) порода використовувалась як іграшкова собакав замку Едо.
В 1613-му році британець, капітан Солс (Searles), привіз хінів в Англію, а в 1853-му році командор Перрі (Perry) з Сполучених Штатів, привіз кількох в США, з цих кількох - двох подарували англійській королеві Вікторії.
Починаючи з 1868-го року, хіни були улюбленими ручними собачками панянок з вищіх класів. Зараз хіни широко поширені як собака-компаньйон.
ЗОВНІШНІЙ ВИГЛЯД Маленький собака з широкою мордою, покрита рясною шерстю, з елегантною і витонченою фігурою.
ВАЖЛИВІ ПРОПОРЦІЇ : Висота в холці дорівнює довжині тіла. Тіло суки трохи довше.
ПОВЕДІНКА / ХАРАКТЕР : Розумний, незлобливий та лагідний.
ГОЛОВА
Детальніше: FCI Стандарт породи Японський хін (N°206/03.06.2016/UA)