Собака японських імператорів, собака - іграшка, собака - компаньйон. Це все він - Японський хін (або Японський спаніель).
Загадкове створіння, що вважалося даром богів, і займало високе становище навіть серед людей в древній країні Ямато (大和, так називало Японію багато віків назад). У японській мові є слово "іну" - "собака", так називають в Японії усіх собак (акіта-іну, шіба-іну, тоса-іну), а є ХІН - істота, яка ні в якому разі не відноситься до собачого племені. На малюнку зображено ієрогліф, що означає "Японський хін".
У Японії ці маленькі істоти з космічними очами користувалися безмежним обожнюванням і вважалися священними посланцями богів. Тільки члени імператорської родини і аристократи могли мати дорогоцінного собаку.
Японський хін - собака іграшка
Японський хін розводився в імператорських або храмових розплідниках. Найменших хінів знатні дами носили в бамбукових клітках, підвішених у широких рукавах кімоно, це доповнювало й прикрашало екзотичне вбрання.
Іноді священних собак дарували на знак пошани до видатних заслуг перед імператором. В Європу хіни потрапили лише в середині дев'ятнадцятого сторіччя. Дотепер чужоземцю в японії вкрай важко придбати Японського хіна.
В класифікації Міжнародної Кінологічної Федерації (FCI) японськіх хінів відносять до дев'ятої породної групи, яка має назву "Компаньйони та іграшки". Японського хіна можна сміливо зараховувати до обох цих категорій.
Японський хін - собака компаньйон
Невеличка, розміром з кота, охайна собачка без запаху - чудово виглядає в інтер'єрі кімнати. Неконфліктна і досить витривала, вона чудово впорається з функціями компаньйона в прогулянці чи в тривалій подорожі. При потребі її легко можна переносити в контейнері.
Докладніше про породу можна почитати в наступних місцях:
